В обласній універсальній науковій бібліотеці 22 січня 2026 р. відбувся захід, який Вікторія Желязкова,організаторка і модератора назвала «Простором Максима Кривцова «Далі». Цей простір наповнили речі і голос з відеозапису Максима, фото та його авторські світлини, поезії, прочитані вихованцями Рівненського ліцею № 15, студентами Рівненського фахового технічного коледжу, спогади про нього.
Професорка Лілія Овдійчук, яка досліджувала поетичну збірку Кривцова-«Далі» «Вірші з бійниці» та щоденники «На мінному полі пам’яті» і написала статтю до колективної монографії «Художні версія живої історії: письменники на війні», у своєму виступі розповіла про творчість поета, його харизму і неординарність. Акцентувала на темі філософії війни, на складній метафориці, символіці, різноманітності жанрів поетичних творів Максима, який загинув 33-річним. Лілія Миколаївна представила присутнім студентські наукові проєкти, присвячені Кривцову-«Далі»: авторський відеопроєкт Дмитра Гайчука «Максим Кривцов – поет, воїн, особистість» та дослідження Лідії Міркевич «Воєнні мемуари Уласа Самчука та Максима Кривцова: тяглість поколінь».
У «Просторі пам’яти» була і мама М. Кривцова – пані Надія, яка поділилася спогадами про особливості вдачі, цікаві події з життя сина, його характерні звички, непересічні вчинки.
На заході учасники й учасниці мали змогу побачити гобеленОлександри Панчук з назвою «Світ болить, його судомить, розкажи мені про небо», на створення якого надихнула поезія «Далі». Особлива частина простору – імпровізований «Арт-бліндаж» – інсталяція зі світлин, цитат і особистих речей Максима, які були з ним на фронті й мовчазно оприсутнили його в залі. За задумом авторки, зустріч не мала фіналу, оскільки вона продовжується у просторі нашої культурної пам’яти, у нашому внутрішнього діалозі з поезією Максима Кривцова – поета, воїна, людини, чиє слово триває.
