16 березня 2026 р. у Палаці культури «Текстильник» за ініціативи міського товариства «Просвіта» пошановано знаного у нашому краї журналіста, поета, прозаїка, літературознавця, краєзнавця-дослідника Бориса Боровця. Авторка ідеї й організаторка цього заходу, очільниця міської організації товариства «Просвіта» Катерина Сичик наголосила на важливості книги, за яку автор був удостоєний премії Григорія Чубая у 2026 р. Борис Тимофійович розповів про історію створення текстів: літературних портретів, сильветок, розвідок про відомих і маловідомих творчих особистостей нашого краю. Лілія Миколаївна, авторка сценарію та ведуча, представила героїв «густонаселеної» книги, продемонструвавши презентацію Олесі Ткачук, учительки української мови та літератури Рівненського ліцею №1. Під час імпрези спогадами та рефлексіями поділилася просвітянка Наталія Савчук, яка була однокурсницею Бориса Боровця у період навчання в РДПУ. Іван Вєтров, голова обласної організації «Просвіта» розповів про відомих просвітян, діяння яких описано у «Світлоносності літератури».
Прозвучали пісні на слова Олександра Смика, Бориса Боровця, Юрія Берези, Юрія Матвійчука у виконанні тріо бандуристок «Либідь», Валентини Слуквіної, Юрія Матвійчука. Пісні УПА «Ой там у лузі при дорозі», «А мати жде» виконали Валентина Назаренко, Наталії Смоляр, Алла Турко. Поезію Бориса Боровця «Скільки жити ще буду – не знаю» проникливо прочитала Марійка Сичик, учениця Рівненського обласного ліцею.
Схвилював присутніх романс «Ти мій солдатський оберіг» (слова Бориса Боровця та Василя Швеця, музика і виконання Анатолія Лаврінчука, монтаж відео Олександра Лисюка). Присутні вшанували пам'ять загиблих героїв українсько-російської війни й уклінно подякували воїнам, які нині захищають нас на фронті.
Проф. Овдійчук акцентувала, що нинішня розмова про світлоносність літератури є важливою у контексті сучасности, адже привертає увагу до актуальних текстів, спрямовує читачів і читачок до джерел, до літератури рідного краю.
