У Городці Сарненського району на Рівненщині зняли сорокахвилинний телевізійний фільм про виходця із цього села Віктора Мазаного ‒ доцента кафедри соціальних комунікацій факультету журналістики Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука, письменника, заслуженого журналіста України, лавреата всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша, всеукраїнської премії імені Дмитра Нитченка за пропаганду української літератури, обласної літературної премії імені Світочів, рівненської міської Літературної премії імені Уласа Самчука, міжнародної літературно-мистецької премії імені Авеніра Коломійця.
Авторкою стрічки є продюсерка, телеведуча, письменниця, журналістка, художниця Наталія Демедюк. Зйомки здійснені у відповідності із її проєктом, що одержав фінансування завдяки вибореному нею на конкурсній основі гранту голови Рівненської ОДА та голови обласної ради «Майстри слова. Рівненщина».
У фільмі, зокрема, йдеться про науково-педагогічну діяльності Віктора Мазаного у МЕГУ. Прокоментовані його навчальні посібники «Агенційна журналістика», «Кризова журналістика: як писати про АЕС», «Біобібліографічний покажчик». Також продемонстровані його книги про ядерну енергетику, які він використовує під час занять у заснованій ним у 2018 році першій в Україні навчально-практичній лабораторії «Атомна журналістика» в МЕГУ.
«Ми розповідаємо і про те, як виростав талант Віктора Мазаного у надгоринському краю і те, як він віддав його служінню землякам, ‒ сказала Наталія Демедюк. ‒ Адже тут він запровадив літературно-мистецьке свято «Городецький автограф», яке проходить впродовж двадцяти років, заснував Поліський літературний музей, мистецьку імпрезу «Городець у вишиванці, Алею письменників України. Дуже щемливими є кадри, на яких директорка місцевого ліцею Тетяна Малайчук коментує історію встановлнення на фасаді навчального закладу семи меморіальних дощок видатним письменникам, доля яких пов’язана із Городцем. Ці знаки пам’яті присвячені письменникам Авеніру Коломийцю, Юзефу-Ігнацію Крашевському, Галині Гордасевич, лавреатам Національної премії України імені Тараса Шевченка Степану Сапеляку, Олексію Дмитренку, Михайлу Слабошпицькому, Василю Пилип’юку (колишній професор МЕГУ). Цей літературний пантеон теж задумав та організував його створення герой нашої розповіді.
А на березі Горині ми зафільмували, як Віктор співає пісні, що входять у його сольний альбом «Люблю» ‒ у ньому записана в його виконанні українська естрадна класика кінця минулого століття, а також світова ‒ іспанською мовою.
У кадрі глядач побачить і сарненського міського голову Руслана Серпенінова, який взяв участь у зйомках та із теплотою говорить про внесок городчанина в українську культуру».
Слово про земляка сказали і колишня директорка ліцею Ганна Сернюк, вчителі української мови й літератури Городецького ліцею Ольга Гарбар, Тамара Валюшко, місцева краєзнавиця Ніна Осьмірко.
Пейзажі села, надгоринських долин, міжнародна автомагістраль, що веде на землю дитинства, загадково-романтичний хутір Соловйова Гора…Такий телевізійний ряд супроводжують у фільмі рядки із книги художніх повістей Віктора Мазаного «Тінь павука», яка у 2008 році була номінована у фіналі на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Також за кадром лине у виконанні працівників місцевого Будинку культури Наталії Кривко і Галини Кічоли пісня про Городець на слова Віктора Мазаного (музика композитора Миколи Орешка). У фільмі вона є своєрідним рефреном. У її приспіві автор освідчується своїй малій батьківщині, що дала йому крила у світ:
Городець у короні Волині ‒
Мого серця кохана столиця!
На фото: під час зйомок фільму.