8 травня 2025 року в актовій залі корпусу-1 (а.1616) МЕГУ імені академіка Степана Дем’янчука відбулася презентація книжки поезій визначного вченого-літературознавця, педагога, письменника Олександра Галича «На хвилях пам’яті». У переповненій залі − викладачі університету, студенти, представники ректорату, друзі й сини письменника. Приміщення прикрашене розквітлими соняшниками, символом мирного життя на Донеччині, де народився автор. На екрані − його портрет. Збоку − виставка книг письменника – автора понад 500 наукових і науково-методичних праць, опублікованих у нашій державі та за кордоном, серед них: 13 монографій, 20 підручників, кількох збірок поезій.
Розпочався культурний захід зверненням до аудиторії Мнемозіни (Ілони Бебих, студентки 4 курсу факультету журналістики в одязі давньогрецької богині Пам’яті зі свічкою в руках − уособленням невмирущої пам’яті), яка сказала, що вона через товщу тисячоліть прийшла в Україну, державу мужніх людей, які сьогодні відстоюють свою свободу і незалежність у жорстокій війні з російськими загарбниками, і вона в цій залі для того, щоб зміцнити силу духу українців пам’яттю про легендарну історію та самобутню культуру своїх предків, поєднати думку присутніх з мовою серця у процесі сприйняття презентації книжки Олександра Галича «На хвилях пам’яті», автора, який досліджував художню документальну літературу як знак Пам’яті, оспівував Пам’ять людську у своєму поетичному слові, прививав своїм учням стійкість у протистоянні безпам’ятству.
Вступне слово виголосила Валентина Галич, докторка філологічних наук, професорка, дружина Олександра Галича. Вона познайомила присутніх з віхами біографії автора поетичної збірки, зосередивши увагу на крутих поворотах його долі, які сформували складники його мультикультурної свідомості. Валентина Миколаївна відзначила: формування особистості письменника в соціальному часі і просторі України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. відбулося на Сході та Заході України й уособлює непросте, проте одухотворене ствердження інтелігента-українця, позначене поважним ставленням до національної літературної спадщини та культурних здобутків світу.
Професорка акцентувала на тому, що Відмінник освіти України, Заслужений діяч науки і техніки України, Почесний професор Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка − професор Галич ще є й автором самобутніх художніх творів, прозових та поетичних. Упорядковані понад 600 поезій увійшли до книжки «На хвилях пам’яті». Це повне зібрання віршів, що містить раніше надруковані збірки «Мнемозіна», «Далечінь пам’яті, «Белла» та в якому вперше публікується велика збірка «В душі моїй палає Україна», що охоплює розлогий період життя Олександра Галича з 1998 по 2023 рр. Його твори − це філософські роздуми про сенс людського життя, природу та призначення пам’яті, минуле і будущину, війну і мир; у них бринить любов до рідної землі, прекрасної в будь-яку пору року. Філософський, громадянський, патріотичний та ліричний пафоси поезій опринаявлюють їхнє тематичне різнобарв’я та етапи становлення особистості автора.
Завершуючи свій виступ, перемежований читанням віршів, ілюстрований демонстрацією фотографій, Валентина Миколаївна підкреслила: «Олександр Галич – виразно український поет-інтелектуал. Унікальний світ його творів таїть багато нерозгаданих смислів і нерозкритих змістів».
Несподіванкою для присутніх презентації було те, що вони мали змогу прослухати пісні, написані на слова віршів Олександра Андрійовича «Сріблястий іній за вікном» та «Мнемозіна». Завідувачка кафедри теорії й методики журналістської творчості, доцентка Валентина Миронюк зачитала фрагменти перших відгуків на книжку, що презентується, авторами яких були професори Микола Зимомря (Дрогобич), МиколаТимошик (Київ), Володимир Кузьменко (Київ), доцентка Наталія Філоненко (Львів). Так, М. С.Тимошик відзначив: «Найкращими зблисками» таланту незабутнього Олександра Андрійовича є його тексти. Вони мають осібну енергетику його душі. Вони спонукають думати, руйнують нав’язувані десятиліттями ідеологеми чужинців, відроджують в українця приспані генетичні корені. Переконаний, що на відстані часу, у справді українській Україні, уречевлені в непроминальні тексти зблиски таланту цього автора слугуватимуть живильним струменем думок і дій, чину і поклику його вдячних учнів і послідовників».
Валентина Миронюк прокоментувала із зверненням до віршів Олександра Галича зміст унікальних малюнків, уміщених до збірки.
Інна Омелянчук − Заслужена журналістка України; Дмитро Тарасюк − Заслужений журналіст України, голова рівненської обласної організації НСЖУ; Віктор Мазаний − Заслужений журналіст України, доцент кафедри соціальних комунікацій − поділилися спогадами про Олександра Галича.
Проте найзворушливішим епізодом презентації було читання віршів професора Галича студентами факультету журналістики (Анастасія Мудра, Анастасія Возгречко, Аліна Качан, Юрій Сидор) та історико-філологічного факультету ( Аліна Коханевич, Катерина Хомич, Лідія Міркевич, Юлія Губеня, Анна Гаркава), яке перенесло сприйняття події у філософське річище – спадкоємності поколінь, світлої пам’яті про автора, невмирущості його духовного спадку.
Валентина Галич відзначила: «Студенти самі обирали поезії. Кожен з них шукав у них себе, спорідненість своєї душі із душею автора, тож діалог з книжкою відбувся. І це особливо мене радує. Вона − сучасна, актуальна! Про це свідчать заголовки продекламованих творів: «Де ви, Ахіллеси і Титани?», «Ночами снилась батьківська земля», «Наближення до мети»», «Шлю прокляття війні», «На роздоріжжі я, та треба жить!» «В душі моїй палає Україна», «Криваві сліди війни».
Мнемозіна як «розпорядниця» заходу та Валентина Галич як автор передмови, упорядник, літературний редактор збірки «На хвилях пам’яті» вручила всім, хто написав спогади про Олександра Галича, а також друзям поета його книжку.
Органічним завершенням презентації збірки віршів Олександра Галича стала музично-вокальна інтерпретація змісту його вірша «Криниця пам’яті», підготовлена студентами-другокурсниками журфаку Дмитром Сухановим, Юрієм Сидором та Аліною Качан., яка підтверджує істинність слів письменника «ПОЕЗІЯ−ЦЕ ВИСОЧІНЬ ЖИТТЯ, ПОЕЗІЯ ЗАВЖДИ СИЛЬНІША СМЕРТІ».
Кафедра соціальних комунікацій
